Часто складається враження, що відносно неврологічного розвитку, у батьків, а часом і у лікарів існує дві крайнощі – хтось очікує впевненої декламації віршів вже в дворічному віці, а хтось, навіть в чотири, готовий списати відсутність мовлення на лінь. Проте, абсолютно впевнений, що всі зійдуться в одному – питання неврологічного розвитку викликає надзвичайно великий інтерес; а найменша невідповідність дитини нашим очікуванням – значне занепокоєння.

Тут я не буду вдаватися в деталі про те, як виглядає нормальний розвиток, адже цієї інформації доволі багато в інтернеті. Тут я хочу розповісти про “Червоні правпорці” – ситуації, коли затримка розвитку вже зовсім не вписується в поняття норми, а візит до лікаря не можна відкладати ні в якому разі.

Червоні прапорці

Червоні прапорці можна умовно подилити на два типи: позитивні ознаки – коли наявність того чи іншого симптому свідчить про патологію, та негативні ознаки – коли про проблеми говорить їх відсутність. Наявність навіть однієї ознаки говорить про значне порушення розвитку дитини, а тому така дитина повинна бути негайно скерована до дитячого невролога.

Позитивні ознаки (наявність хоча б однієї ознаки є патологією, в нормі мають бути відсутні):

  • Втрата (регрес) навичок в будь-якому віці
  • Занепокоєння батьків або лікаря щодо зору, здатності фіксувати погляд або стежити за предметом; Встановлене порушення зору в будь-якому віці (одночасно направити до дитячого офтальмолога)
  • Втрата або зниження слуху в будь-якому віці (одночасне направлення на експертну аудіологічну оцінку та до ЛОР лікаря)
  • Стійке зниження м’язевого тонусу або в’ялість (floppiness)
  • Відсутність мовлення в віці 18 місяців, особливо якщо дитина не намагається спілкуватися іншими способами, такими як жести (одночасне направлення для перевірки слуху)
  • Асиметрія рухів або інші особливості, що свідчать про церебральний параліч, наприклад підвищення м’язового тонусу.
  • Стійка хода на носочках.
  • Наявність серйозних захворювань інших органів і систем. 
  • Окружність голови вище 99,6-го центилю або нижче 0,4-го центилю. Крім того, якщо окружність перетнула два центилі (вгору або вниз) на відповідній діаграмі.
  • Лікар що оглядає, не впевнений у будь-якому аспекті оцінки, але вважає, що розвиток може бути порушеним.

Негативні ознаки (якщо дитина не може це зробити)

  • Сидіти без підтримки в 9 місяців
  • Самостійно ходити до 18 місяців (терміново перевіри креатинкіназу)
  • Ходити по іншому, окрім як на носочках
  • Бігати в 2,5 роки
  • Тримати предмет, покладений в руки, в 5 місяців (коригувати відповідно до віку гестації)
  • Тягнутися за предметом в 6 місяців (коригувати відповідно до віку гестації)
  • Показувати пальцем на об’єкти, щоб розділити інтерес з іншими в 18 місяців.

Звісно, запідозрити порушення розвитку часто вдається і раніше. Адже оцінюючи розвиток дитини ми враховуємо не лише вік в якому вона набула ту чи іншу навичку, але й оцінюємо темпи розвитку, наявність факторів ризику, соціоекономічний контекст, та, звісно, наявність іншої неврологічної симптоматики.
Наприклад, дитинна яка навчилася сидіти в 4-5 місяців, але досі не пішла в 1.2 роки буде насторожувати мене значно більеш ніж дитина, яка сіла в 7-8; хоча й обидві ситуації вписуються в норму, та не підпадають під названі вище “червоні прапорці”. Але якщо ми бачимо, що темпи розвитку почали уповільнюватися – це однозначно причина для занепокоєння. 

Взагалі, варто взяти собі за правило наступне твердження:

 Батьки, що занепокоєні розвитком власної дитини, як правило, мають рацію.

А тому, якщо на прийомі мама, хоч і не впевнено, але виражає якісь сумніви щодо розвитку своєї дитини – варто не залишати це без уваги, та провести більш детальну оцінку.

Також, важливо пам’ятати, що, як правило, батьки краще обізнані щодо нормального розвитку моторних функцій дитини, та гірше знають терміни нормального розвитку мовлення, соціальної комунікації та гри; а тому, ці сфери потребують більшої уваги та активного виявлення з боку лікаря. 

При спілкуванні з батьками з приводу розвитку дитини варто задавати відкриті питання, та давати батькам достатньо часу для відповіді. Наприклад, підійдуть наступні запитання: 

  • Чи є у вас якісь занепокоєння щодо поведінки, навчання чи розвитку вашої дитини?
  • Чи є у вас якісь занепокоєння щодо того, як ваша дитина рухається , використовує руки та ноги?
  • Чи є у вас якісь занепокоєння щодо того, як ваша дитина розмовляє та розуміє те що ви говорите?
  • Вашій дитині подобається грати з іграшками? Опишіть, що саме він чи вона робить під час гри?
  • Чи коли-небудь ваша дитина переставала робити щось, що могла робити раніше?
  • Як ваша дитина ладить з іншими?

Якщо на якомусь з етапів виявлено проблему – варто задати уточнюючі питання та більш детально розпитати про те, що саме непокоїть батьків. 

Ще одне правило яке варто взяти на озброєння:

Якщо в ході огляду у вас з’явилися якісь сумніви щодо розвитку дитини – скеруйте її до невролога, або призначте повторний огляд через 2-4 тижні.

Оцінка розвитку вимагає хорошої кооперації з дитиною, а цього не завжди вдається досягнути. Особливо коли мова йде про дітей віком 1-2 роки, які часто відмовляються виконувати інструкції, погано йдуть на контакт та швидко втомлюються під час огляду. А тому таких дітей часто доводиться оцінювати декілька разів під час повторних оглядів.

І наостанок, ще декілька важливих моментів, на яких хочеться закцентувати увагу: 

  • Втрата навичок в будь якому віці – є показанням для термінового скерування до дитячого невролога.
  • Будь яке порушення розвитку не повине бути пояснене лінощами дитини або особливостями її характеру. 
    Нормальне природнє бажання будь-якої дитини соціалізуватися та вивчати навколишній світ надзвичайно сильне, та є дуже потужним стимулом, який не залишає місця для ліні. 
  • Будь яка затримка мовлення є показанням до аудіологічного обстеження. Навіть якщо батьки переконані, що “Він чує добре”. Взагалі, найменші сумніви щодо слуху дитини є показанням до подальшого обстеження. 
  • Порушення розвитку не лікується ноотропами або іншими медикаментами.
  • Раннє виявлення є надзвичайно важливим, адже чим раніше розпочата корекція порушень – тим кращих результатів можна очікувати. 

А ще, я все частіше зустрічаю в публікаціях рекомендації не використовувати термін “Затримка розвитку”, адже слово затримка часто сприймається батьками як переконання в тому, що це тимчасова проблема, а дтитина з часом наздожене своїх ровесників. Що в багатьох випадках, на жаль не відповідає дійсності. Хоча на даний момент це рекомендації рівня “думка експерта”, а тому діагноз “Затримка розвитку” (Global Developmental delay) є актуальним та широко використовується в усьому світі. 

Джерела: 



Tags:

Всі матеріали сайту є інтелектуальною власністю автора. Викроистання матеріалів сайту дозволено лише за умови посилання на джерело. (гіперпосилання для інтернет-ресурсів)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *