Натрапив на хорошу статтю про менеджмент пацієнтів з лихоманкою нез’ясованого генезу. Нижче основні моменти, які виділив для себе… Хоча там ще багато цікавого, а тому рекомендую прочитати повністю (посилання в кінці посту)

Дитина з лихоманкою – явище звичайне. І хоча зазвичай вона вкладається в симптоматику ГРВІ чи іншого інфекційного захворювання, іноді причини бувають не такими очевидними. Таку лихоманку описують двома термінами – FWS (fever without a source, лихоманка без джерела) та FUO (fever of unknown origine, лихоманка невіомого генезу).

Лихоманка – підвищення температури тіла(core temperature) > 38.0 C. Акцентується увага на позитивному зв’язку ожиріння з температурою тіла.

Лихоманка невідомого генезу (FUO):

  • підвищення температури тіла > 38.0 С
  • 8днів і більше
  • без зрозумілої причини.

Лихоманка без вогнища (FWS) відрізняється лише своєю тривалістю. Вона триває до 8 днів, а потім прогресує в діагноз лихоманка невідомого генезу (FUO), якщо за цей час причина не була знайдена.

Не дивлячись на безліч причин що можуть викликати у дітей лихоманку невідомого генезу (таблиця 1), зазвичай вона є нетиповим проявом типової хвороби, а більшість з цих станів легко лікуються. Проте, важливо проводити детальне обстеження щоб не пропустити серйозні, загрожуючі життю захворювання.

Таблиця 1

Рекомендується етапний підхід до пошуку причини лихоманки. З метою зменшення загальної вартості обстеження та мінімального застосування інвазивних методів діагностики.

Найбільш важливим аспектом обстеження пацієнтів з лихоманкою невідомого генезу є необхідність повторних оглядів та збору анамнезу.

Про що повинен дізнатися лікар?

  • “Задокументовати” гарячку, та впевнитись, що пацієнт користувався термометром а не посилається на свої суб’єктивні відчуття.
  • Відкинути псевдо-FUO(пояснення нижче)
  • Визначити патерн гарячки.
  • Звернути увагу на зв’язок симптомів з прийомом жарознижуючого.
  • Дізнатися які препарати приймає пацієнт? Та виключити гарячку спричинену ліками(Drug-induced fever). Препарати що можуть викликати гарячку – Таблиця 2.
  • Виявити можливі генетичні чинники – виключити спадкові синдроми періодичної гарячки.
  • Можливі контакти з тваринами, чи подорожував пацієнт?
  • При кожному візиті необхідно контролювати вагу тіла пацієнта.
Таблиця 2

Псевдо-FUO – епізоди доброякісних само-лімітуючих інфекцій, що сприймаються батьками як одне тривале захворювання. Зазвичай починається з класичних проявів вірусної інфекції за якими слідує інше слабко виражене вірусне захворювання. Якщо клінічно пацієнт не виглядає хворим для виявлення епізодів без лихоманки рекомендують вести щоденник, іноді може знадобитися проведення мінімального лабораторного обстеження.

Протягом пошуку причини гарячки пацієнту потрібно бути уважним та відразу повідомляти лікаря про будь які нові, незвичні ознаки або симптоми, навіть якщо вони здаються не значними.

Фізикальні ознаки, що можуть вказувати на причину – таблиця 3-4.
Якщо гарячка супроводжується нормальним фізикальним станом – велика ймовірність, що це доброякісний, само-лімітуючий випадок.

Таблиця 3
Таблиця 4

Запропонований в статті початковий алгоритм обстеження – таблиця 5.

Таблиця 5

Наголошується, що потрібно бути обережним з емпіричним лікуванням. Багато випадків лихоманки є доброякісними, і не потребують лікування, або ж емпіричне лікування може замаскувати серйозну проблему.

Не варто починати емпіричне лікування антибіотиками до взття посіву крові та сечі.

Повний текст -> http://pedsinreview.aappublications.org/content/36/9/380



Всі матеріали сайту є інтелектуальною власністю автора. Викроистання матеріалів сайту дозволено лише за умови посилання на джерело. (гіперпосилання для інтернет-ресурсів)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *