10 жовтня відзначається Всесвітній день психічного здоров’я. Кожного року в цей день увагу суспільства звертають на найбільш важливі та актуальні проблеми у сфері психічного здоров’я.

Тема цього року – “Молодь та психічне здоров’я в мінливому світі” – була обрана не випадково, адже за даними ВООЗ кожна п’ята людина у віці від 10 до 19 років страждає від психічного розладу. При цьому 50% всіх психічних хвороб маніфестують саме у віці до 14 років, а 75% – у віці до 24 років. При цьому, 70% дітей та підлітків з психічними розладами не отримують належного лікування [1].

Дані досліджень щодо поширеності конкретних психічних розладів дуже різняться, саме у підлітків розлади настрою та поведінки зустрічаються найчастіше. Так, відповідно до результатів дослідження, проведеного в Литві, найбільш поширені психічні розлади цієї вікової групи – це:

  • розлади поведінки – 6,0%
  • тривожні розлади – 4,1%
  • депресивні розлади – 2,4%
  • гіперкінетичні розлади – 1,2%
  • тики – 0,7%
  • розлади спектру аутизму – 0,1% [3].

Психічні захворювання негативно впливають на всі аспекти життя підлітка – призводять до зниження академічної успішності, ризикованої поведінки, поганого фізичного здоров’я; вони створюють значні труднощі в спілкуванні з рідними, вчителями, однолітками, та часто є причиною стигматизації дитини [4, 5, 6].

Захворювання залишає відбиток на все подальше життя людини. Так, дослідження показали, що розлади поведінки в дитячому віці негативно впливають на рівень кваліфікації, працевлаштування, здоров’я, а також здатність підтримувати близькі відносини та здатність створити сім’ю у майбутньому [6].

Несвоєчасно діагностоване психічне захворювання може стати причиною смерті. Так, смертність в результаті суїциду є третьою за частотою причиною загибелі серед підлітків [7].

Психічні хвороби у молоді мають значні не лише соціальні, але й економічні наслідки для країни. Так, відповідно до Access Economics Report, проведеного у 2009 році в Австралії, психічні захворювання у людей у віці 12-25 років коштують державі $10,6 мільярдів, включаючи втрату працездатності, витрати на медичну допомогу, податки та соціальні виплати [9].

Коли варто запідозрити психічний розлад?

Перш за все, необхідно звертати увагу на дітей групи ризику. Так, психічні захворювання частіше розвиваються у:
– хлопиків,
– дітей, які проживають у сім’ях з низьким рівнем достатку,
– дітей що виховуються в неповних родинах,
– дітей, чиї батьки мають низький рівень освіти,
– діти, які проводять багато часу за телевізором чи комп’ютером [3, 7].

У зв’язку з тим, що такі діти часто виховуються в неблагополучних сім’ях, піддаються фізичному, сексуальному та емоційному насиллю, вони потребують підвищеної уваги як з боку системи охорони здоров’я, так і з боку закладів освіти, що відвідує підліток.

У багатьох зарубіжних країнах шкільні програми, спрямовані на підтримання психічного здоров’я учнів, набирають все більшої популярності, а їхня ефективність все частіше підтверджується дослідженнями [10,11].

Психічні розлади у дітей часто перебігають нетипово, а симптоми можуть залишатися непоміченими протягом тривалого часу. Тому навіть при найменших підозрах на порушення психічного здоров’я варто проконсультуватися з лікарем.

З дитиною або підлітком варто звернутися до лікаря якщо він чи вона:

  • часто відчуває тривогу або занепокоєння,
  • часто впадає в істерики або є надмірно дратівливим (-ою) більшу частину часу,
  • має часті болі в животі або головні болі без видимої на це причини,
  • постійно рухається, не може спокійно сидіти протягом будь-якого проміжку часу,
  • має проблеми зі сном, у тому числі, часті нічні кошмари,
  • втрачає інтерес до речей, які раніше приносили задоволення,
  • уникає спілкування з друзями,
  • має проблеми з навчанням у школі або відмічається зниження шкільної успішності,
  • боїться набрати вагу; одержимий (-а) фізичними вправами та дієтами,
  • відзначає низький рівень або відсутність “життєвої енергії”,
  • має періоди інтенсивної діяльності, протягом яких не виснажується,
  • травмує себе, наприклад, наносить порізи або навмисно обпікає шкіру,
  • вдається до ризикованої, руйнівної поведінки,
  • загрожує собі або іншим,
  • палить, вживає алкогольні напої або наркотики,
  • висловлює суїцидальні думки,
  • думає, що не може контролювати власний розум або що його (її) контролює хтось інший, чує голоси [8].

Вплив психічного здоров’я на продуктивність, якість життя та загальний стан здоров’я молоді переоцінити важко. Від психічного здоров’я дітей та підлітків залежить не лише психічне здоров’я майбутніх поколінь, але й економічний та соціальний добробут країни в цілому.

На жаль, через низьку якість статистичних даних, оцінити реальну ситуацію з психічним здоров’ям підлітків в Україні доволі важко. Проте, враховуючи скрутне економічне становище країни, військовий конфлікт на Сході, велику кількість тимчасово переміщених осіб, стигматизацію та низький рівень розвитку культури психічного здоров’я – можна стверджувати, що існує значна незадоволена потреба в охороні психічного здоров’я підлітків.

І все ж, наведемо й офіційну статистичну інформацію. Станом на 1 січня 2018 року під наглядом лікарів-психіатрів та лікарів-наркологів перебувало 32,5 тисячі підлітків віком 15-17 років включно. З них 11,5 тисячі – з розладами психологічного розвитку та розладами поведінки та емоцій, які зазвичай починаються у дитячому та підлітковому віці, 10,5 тисяч – з розумовою відсталістю, 4 тисячі – з органічними, включаючи симптоматичні, психічними розладами, 3,1 тисячі – з розладами психіки та поведінки внаслідок вживання ПАР (з їх числа, 1,6 тисяч – з діагнозами гострої інтоксикації та розладами психіки зі шкідливими наслідками внаслідок вживання тютюну), 2,2 тисячі – з невротичними, пов’язаними зі стресом та соматоформними розладами.

Підлітків із діагнозом “шизофренія” – 213, з афективними розладами – 128, розладами особистості – 138, розладами спектру аутизму (без синдрому Аспергера) – 599.

Покращення доступу до якісної психіатричної допомоги, зниження соціальної стигматизації осіб із психічними розладами та промоція психічного здоров’я у суспільстві – здатні значно покращити психічне здоров’я, зокрема, нашої молоді. Але, перш за все, ми повинні нарешті почати розглядати психічне здоров’я як надзвичайно важливий ресурс. Ресурс, який необхідно захищати і зміцнювати.

Джерела

1. https://www.mentalhealth.org.uk/file/1337/download…
2. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/25649325
3. Lesinskiene, Sigita, Epidemiological study of child and adolescent psychiatric disorders in Lithuania, BMC Public Health, https://doi.org/10.1186/s12889-018-5436-3
4. McLeod JD, Uemura R, Rohrman S. Adolescent Mental Health, Behavior Problems, and Academic Achievement. Journal of health and social behavior. 2012;53(4):482-497. doi:10.1177/0022146512462888.
5. Pailing AN, Reniers RLEP. Depressive and socially anxious symptoms, psychosocial maturity, and risk perception: Associations with risk-taking behaviour. Kavushansky A, ed. PLoS ONE. 2018;13(8):e0202423. doi:10.1371/journal.pone.0202423.
6. https://www.mentalhealth.org.uk/…/files/lifetime_impacts.pdf
7. http://www.who.int/…/relea…/2014/focus-adolescent-health/en/
8. https://www.nimh.nih.gov/…/child-and-adolescent…/index.shtml
9. Access Economics Pty Limited. The economic impact of youth mental illness and the cost effectiveness of early intervention, 2009.
10. Fenwick-Smith A, Dahlberg EE, Thompson SC. Systematic review of resilience-enhancing, universal, primary school-based mental health promotion programs. BMC Psychology. 2018;6:30. doi:10.1186/s40359-018-0242-3.
11. Salerno, J. P. (2016), Effectiveness of Universal School‐Based Mental Health Awareness Programs Among Youth in the United States: A Systematic Review. J School Health, 86: 922-931. doi:10.1111/josh.12461



Всі матеріали сайту є інтелектуальною власністю автора. Викроистання матеріалів сайту дозволено лише за умови посилання на джерело. (гіперпосилання для інтернет-ресурсів)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *